Имя, которое может быть названо, не есть постоянное имя. 
Безымянное есть начало неба и земли, обладающее именем - мать всех вещей.

 Если бы я владел знанием, то шел бы по большой дороге. Единственная
вещь, которой я боюсь, - это узкие тропинки. Большая дорога совершенно
ровна, но народ любит тропинки.

[	Tags	|	book	]
[	Current Mood	|	creative	]

Через тиждень я їду в Карпати. Дихати повітрям, дивитись на красу, дихати красою, дивитись у простір. Послідовники буддизм-націоналізму стверджують що якісь там лами казали, ніби Тибет вичерпав себе і тепер вся його священна енергетика перемістилась в Україну. Не можу сказати з впевненістю, але думаю що переміститись вона мала б в Карпати. Або в Крим. Але в Крим я зараз не їду, а їду в Карпати, тому саме ці гори на тиждень стануть для мене сакральним місцем, в якому змішаються енергії і культури, і мольфари застигнуть в медитації, досягаючи стану будди під деревом смерекою.

Білоруси називають місяць-квітень «красавчиком». 23-го красавчіка мені виповниться 22 роки. Я русява безробітна дівчина з блакитними очами і комплексом відмінниці. Розумові якості для мене понад усе, і мої нічні жахи - про те як я не знаю чогось, що знають всі інші, і вони гигочуть, тикають у мене пальцями, а я червонію і мрію провалитись під землю. Щоб уникнути таких кошмарних ситуацій, я колекціоную знання. Накачуюсь інформацією за ноутбуком, як молодіжні тусовки пивом у парках. Наприклад, ви знали що в деяких мобільних телефонах рівень електромагнітного випромінювання знижується коли абонент мовчить? Або, що у Львові замість традиційного красного дня календаря 1 травня, запровадили нове свято День батяра (від угорського betyar – шельма, бродяга, авантюрист)? Я знаю де сьогодні можна подивитись польське кіно, що таке бхаратанат’ям і хто такий Джонні Грінвуд. Я знаю дещо необхідне, багато корисного і цілу купу непотрібного. Я люблю бути розумною і їм горішки й шоколад. Корисно для мозку.